01.02.2017 НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА Конспект лекцій 1 змістовий модуль Рівне 2017 ТЕМА 1 НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: ЗАГАЛЬНЕ І ОСОБЛИВЕ Сутність національної економіки, її об’єкти та суб’єкти Предмет, задачі, методи та функції курсу «Національна економіка» Прояви загального та особливого в Україні Особливості трансформації та розвитку національної економіки України 1. Сутність національної економіки, її об’єкти та суб’єкти Національна економіка є історично сформованою системою суспільного відтво-рення країни, яка ґрунтується на використанні наявних національних ресурсів, забез-печує реалізацію національних економічних інтересів країни та функціонує за об’єктивними економічними законами. вузькому розумінні національна економіка є сукупністю економічних суб’єктів і зв’язків між ними. широкому розумінні національна економіка – це структурована в галузевому і територіальному просторі економічна діяльність у масштабах країни, що регулюєть-ся інституціональною системою, яка відповідає економічному, політичному та ідео-логічному устрою, сформованому в цій країні. Історично національна економіка формується з утворенням централізованих держав та витісненням натуральної форми виробництва товарною. Основним інтег-раційним чинником в процесі національного державотворення є етнічний чинник. Винятком є, наприклад, Швейцарія, Бельгія. За даними ЮНЕСКО, в світі існує від 4000 до 6000 етносів і лише 800 з них вважаються націями та нараховується 252 держави. Етнос стає нацією лише тоді, коли в нього виникає стійка потреба в політичному, культурному, економічному, психологічному самовизначенні. Нація – це сукупність громадян країни, яких поєд-нує територія, спільність економічного життя, психологічного складу, національна свідомість та ідеологія тощо. Національна ідея є своєрідним дороговказом нації. тісному зв'язку з національною ідеєю перебуває проблема націоналізму. На-ціоналізм – явище багатогранне й багатолике. До позитивних аспектів належать національна самосвідомість, національна гордість, національний сором (що дає змогу самоочищатися), прагнення до націона-льного саморозвитку, рівноправності. До негативних – визнання національної винятковості, протиставлення іншим націям, прагнення забезпечити переваги своїй нації за рахунок інтересів інших на-родів, національний нігілізм, пошук винних у життєвих труднощах. Це призводить до появи таких явищ як нацизм, фашизм. В залежності від питомої ваги титульної нації в чисельності населення розріз-няють держави з єдиною нацією-групою, де одна етнічна група нараховує понад 95% населення (ФРН, Японія, Норвегія, Польща тощо) та держави з однією нацією-групою, де етнічна нація нараховує від 60 до 90% населення (Китай, Фінляндія, Ве-ликобританія, Україна тощо). Розрізняють внутрішні та зовнішні чинники державотворення. До внутрішніх чинників формування державних утворень відносять: етнічна самобутність та неповторність;  1 природна заданість - необхідність як окремої людини, так і кожного етносу самореалізувати та самоствердити себе; природне середовище; генетично - культурно - історичний код. До зовнішніх чинників формування державних утворень відносять: географічну ізольованість; рівень розвитку сусідніх країн, який буде сприятливим в тому випадку, ко-ли вони ще не набрали сили та міцності для зовнішніх експансій, та не створюють загроз для національно-державного суверенітету; послаблення домінуючої ролі країни - метрополії; геополітичний компроміс країн-переможців у великих війнах, коли країна отримує незалежність в результаті узгодження інтересів країн-переможниць для збереження певної рівноваги. Існують також внутрішні та зовнішні чинники розпаду державних утворень, переважно імперій. До зовнішніх чинників в цьому контексті можна віднести різку зміну природ-ного середовища (клімату). До внутрішнього чинника відносять дію людського фактору, зокрема відсут-ність національної гідності та свідомості. Країна-колонізатор по відношення до державності потенційного конкурента в сучасн...